Дві ностальгії
Добавлено в закладки: 0
Роки пройшли і відстані змінились.
Змішалось чорне з білим не в контраст.
І ностальгії наші якось стрілись:
Й ти дівчинка і знову я хлопчак!
Нехай нас всіх розкидала незгода,
Та наш ліхтар яскраво так горить…
Яка ж сьогодні гарна непогода!
Яка ж сьогодні ця тремтлива мить!
Хай вітер парасольку забирає,
Хай нас засипле цей щасливий сніг…
Лиш тільки поцілунок окриляє —
Єдиний з паралелей дивний збіг!
І ожива давно минула мрія,
Гальмуючи не в довгий час «табу».
Бо вранці вся примарна ця надія
В майбутню мандруватиме журбу…
Вірш написаний до фото




9 комментариев
Татьяна Рымарская
Чудово… Наче у власне шкільне дитинство краєчком ока зазирнула…
Бондаренко Николай
Дякую! Радий, що Вам сподобалось!
Nіkolya (МИКСЕР)
Nіkolya (МИКСЕР)
Миколо!
Шедевросно!
Пісенно!!!
(Я проспівував, читаючи)
*
*
Бондаренко Николай
Дякую! Радий, що сподобалось
Nіkolya (МИКСЕР)
Крайнюк Надежда (Софи)
Чудовий віршик вийшов! Дякую!
Я теж іноді пишу вірші до світлин.
Бондаренко Николай
Дякую! Хай щастить!
Чайка