№ 30 Дитинство
Добавлено в закладки: 0
№ 30 «Дитинство»
Часом ловлю себе на дивнім болі —
мов щось в мені шепоче іздаля.
Моє дитинство кличе тихим полем,
де ще не знала, що в житті усе мина…
Згадую двір — так легко й безтурботно,
канікули та галас дітвори.
Все рідне, зрозуміле та прозоре,
тепер відчути це лиш можу уві сні.
Я пам’ятаю смак домашніх пирогів,
черешню, що схилилась серед двору.
Від хованок змокріле на чолі,
приємною здавалась навіть втома.
Було усе таким ясним і чистим —
та на проблемах ще не зналась я.
Журба проходила, не залишивши змісту,
а день здавався вічністю щодня.
Проблема лиш в одному — у бажанні:
швидше дорослими тоді хотіли стать,
не знали ще, що будем сумувати,
і що дитинство тяжко відпускать.
Тепер іду крізь дні вже я доросла,
в очах — турботи, в серці — кілька зим.
Та інколи так хочеться у гості,
туди, де спогади, де завжди рідний дім.
Де світ був теплим, як рука у мами,
де кожен ранок пахнув молоком.
Тепер дитинство — спогад між словами,
що десь живе… але вже за вікном.
______________
Понравилось? Поделись!
Автор публикации
1 комментарий
КОНКУРС
Рецензія від учасника конкурсу № Ⱆ — Оук:
Дуже гарний вірш-ностальгія за дитинством. Гарні метафори.
Але, на жаль, вірш майже не відповідає темі Конкурсу.
Є недоліки в ритмі і розмірах. По всьому, ритм намічався 11-10-11-12
(так у перших двох катренах і в шостому). А потім почався збій.
3-ій катрен: 12-11-10-11; 4-ий: 11-10-13-10; 5-ий: 11-12-11-10; 7-ий: 11-10-11-10.
Бажано звернути увагу на більш точні рими. Якщо вони є, то асонансні.
А п’ять пар слів зовсім не римуються: «дітвори»-«сні», «пирогів»-«чолі»,
«чистим»-«змісту», «бажанні»-«сумувати», «доросла»-«гості».
Бажаю автору творчих успіхів.