***

Добавлено в закладки: 0

Чим старіщим стаєш, тим милішим здається дитинство,
Що минуло давно так, як відгук далеких століть…
Вже пізнала сама юність, зрілість, талан материнства,
Та за рідними все ще згорьоване серце болить.

Щедра пам’ять людьська… Чом не можна погане забути,
Що було на віку, бо живеш ти у світі, де зло…
Чом не можна тих спогадів марних та зайвих позбутись?..
… Крізь ГЛІЗАЛЬ сьогодення просвічує фонове тло.

… Як позбутись думок, що приходять вночі мимоволі?
Як змиритися з тим, з чим не в силах владнати у сні?
… Скільки в світі печалі людськоі, та горя, та болі!.. 
Тож не буду жалітись, що трохи дісталось й мені…