ШУШПАНЦЕР – УДАРНА СИЛА РОСІЙСЬКОЇ АРМІЇ

Добавлено в закладки: 0

Я тут дал интервью, кому интересно — читайте. 16.02.22 оно будет опубликовано в сокращённом варианте, здесь — полный текст.

(Довідка: Шушпанцер – броньована машина яка дообладнана додатковим захистом з підручних матеріалів).

 

Наскільки такий «унікальний» захист танка здатен захистити танкістів від атаки ПТРК кореспондент АрміяInform Олександр Дідур поспілкувався з одним із авторів Посібника солдату «Знищення російських танків» Михайлом Шевенком.

Довідка: Михайло Шевенко навчався в Київському вищому танковому інженерному училищі (в 1992 році реорганізовано в Київський інститут Сухопутних військ). Автор ряду книг та публікацій, присвячених військово-історичній тематиці та зброї.

 

Сучасна бронетанкова техніка, в розвинутих країнах, завдяки передовим технологіям постійно вдосконалюється. Останні модифікації танків «Челленджер», «Абрамс», «Леклерк», «Меркава» – дуже важко підбити з РПГ або ПТРК, тому що вони мають сильний круговий всеракурсний захист.

Але, створювати такі танки можуть тільки технологічно розвинені країни, у яких є достатня кількість грошей та потужна науково-технічна база.

А що ж робити країнам так званого третього світу, де відчувається нестача прогресу та сучасних технологій, наприклад таких як Зімбабве, Сирія, Росія? Такі країни мають переважно застарілу бронетанкову техніку, розробки 1960-х – 1980-х років, тобто минулого століття, яке закінчилося аж 22 роки тому. І вони, щоб не втратити обличчя перед всім технологічним світом, цю техніку, як можуть, модернізують, тягнучи за вуха, щоб хоч якось наблизити до рівня танків передових країн. Таким прикладом може слугувати Сирія, у якої на озброєнні дуже багато старих танків Т-72М1, зразка 1979 року.

Танк Т-72 розроблено в Радянському Союзі в 1973 році, як дешева та спрощена версія сучасного, на той час, Українського танка Т-64А. У 1987 році, в зв’язку з застарілістю Т-72, було прийнято рішення зупинити будівництво цього танка.  У нас в Україні в Київському вищому танковому інженерному училищі, в 1990 році, на кафедрі №3 (тактико-технічне забезпечення військ), була проведена робота по доцільності останній модифікації цього танка Т-72БВ. Вирок був такий: «робота недоцільна – танк застарів». Система керування вогнем (СКВ), вигін каналу стволу, трансмісія, захист – все вже не було сучасним. При пробитті броні будь яким боєприпасом – танк миттєво загорався і миттєво згорав – екіпаж не встигав його покинути.

Але, як я казав, в Сирії немає можливості будувати щось сучасне і було вирішено, щоб врятувати свої танки Т-72 від повного знищення, хоча б броню його посилити від основної протитанкової зброї – РПГ та ПТРК. Внаслідок цього танки почали обвішувати бетонно-металевими захисними екранами (фото 1, 2).

Фото 1 – Танк Т-72М1 Сірії обвішаний бетонно-металевим екранами

Фото 2 – Схема сирійського бетонно-металевого екрану

 

Розглянемо сирійське «ноу-хау»:

Бетонна плита від кумулятивного струму має еквівалент захисту приблизно 45% від броньової плити рівної з нею товщини.

В Сирії, для додаткового захисту танків Т-72 використовують бетонні плити завтовшки 70 мм, які встановлюють в 3 ряди, тобто всього дорівнює – 210 мм.

Борт корпусу:

Замість старого радянського резинотканевого фальшборту завтовшки 10 мм, навішують 210 (3х70) мм бетону, в залізному пакеті з товщиною стінок 4 мм.

Цей новий фальшборт встановлено на відстані приблизно 700 мм від основного борту корпуса, який має товщину 80 мм броні середньої твердості плюс 20 мм підбій з синтетичного каучуку.

Проведемо розрахунок такого захисту від пострілу з гранатомету РПГ-7 найбільш поширеною гранатою ПГ-7ВЛ, яка має пробивну дію в 500 мм броні під прямим кутом 90⁰ і 410 мм під кутом 60⁰:

При зустрічі гранати з перепоною п’єзоелемент підривника стискується, в результаті чого виникає електричний струм під дією якого вибухає електродетонатор підривника, а потім вибуховий заряд гранати. При вибуху гранати утворюється кумулятивний (зосереджений, спрямований) струмінь, довжиною 2,5 метри, з температурою 1000⁰С, та тиском близько 2 мільйонів атмосфер, який пробиває броню, перепону, вражаючи живу силу, руйнує озброєння та обладнання, а також запалює пальне та боеприпаси. Уламки від броні та корпусу гранати летять на відстань до 200 метрів.

Таким чином, граната влучає в фальшборт завтовшки: 4мм (сталь) + 210 мм (бетон) + 4 мм (сталь). Еквівалент захисту від кумулятивного струменю цієї перепони складає:

4 мм + (210 мм – 45%) + 4 мм = 123,5 мм, що недостатньо для розмиття струменю і він продовжує свій сформований політ в 700 мм повітряному проміжку до борта корпусу.

Цей політ знижує роботу струменю ще приблизно на 10%, або – приблизно на 50 мм.

Тобто, врізаючись в борт корпусу кумулятивний струмінь має бронебійність знижену на 123,5 + 50 = 178,5 мм. Для простоти розрахунку округлимо до 180 мм, що складає остаточну бронебійність гранати 320 мм під прямим кутом, або 230 мм під кутом 60⁰.

Враховуючи товщину борту 80+3,5 мм (синтетичний каучук має еквівалент захисту від кумулятивного струменю – 17% від броньової плити рівної товщини) – броня буде гарантовано пробита, всередині танка виникне високотемпературна пожежа, яка, як показали бойові дії, спалює танк Т-72 за 14 секунд і відновленню він не підлягає.

Передні скули башти:

Тут захист набагато краще. Сама скула Т-72М1 Сирії має еквівалент від кумулятивного струменю 400-500 мм, в залежності від місця влучання, та кута обстрілу.

Бетонний пакет – той самий, але перед ним встановлюється сталева решітка для взведення гранати, яка дає додатковий захист приблизно 40 мм.

Розрахуємо: 40 мм + вже відомі нам 180 мм = 220 мм, що разом з баштовою бронею дає 620-720 мм. Таким чином, башта спереду від кумулятивних гранат одинарної дії, як ПГ-7ВЛ – невразлива і може бути пробита тільки гранатою з тандемним принципом дії ПГ-7ВР, яка має бронебійність – 650 мм за динамічним захистом, або 750 мм однорідної броні.

Борти башти:

Борт башти має товщину 180 мм броні у люків екіпажу, зменшуючись в корму до 80 мм + підбій 35 мм синтетичного каучуку. Перед ним встановлюється той самий пакет з решіткою, як і перед скулами башти.

Розрахунок, при умові пострілу 90⁰ в борт башти:

220 мм (пакет, з попереднього розрахунку) + 180-80 мм (броня) + 6 мм (підбій) = 406-306 мм, що не є захистом для гранати ПГ-7ВЛ одинарної кумулятивної дії.

 

У сучасній Росії ситуація з технологіями та грошима трохи краще, ніж в Сирії, що дозволило модернізувати Т-72 в відомі Т-72Б3. Але вся модернізація була у встановленні тепловізора навідника та більш потужного двигуна, а захист залишився на рівні 1980-х років.

У зв’язку з тим, що Українська армія отримала від США нові ПТРК «Джавелин» (фото 3), які атакують танк як по прямій, так і зверху, на російським Уралвагонзаводі було вирішено захистити Т-72Б3 від «Джавелін».

Фото 3 – Українські бійці з ПТРК «FGM-148E Javelin»

Захист танка від атаки «Джавеліна», це головна біль яка не дає спокійно спати російським генералам вже не перший рік поспіль. Враховуючи сирійський досвід, чеченську компанію та інші військові конфлікти для збільшення захищеності верхньої проекції росіяни «модернізували» Т-72Б3 зразка 2016 року. На верхні бронелисти башти танка приварили протикумулятивні екрани які в свою чергу значно збільшили по висоті габарити машини (фото 4). Мала площа сектора верхньої проекції Т-72Б3 яку закрили екраном, скоріше вказує на технічну недоцільність та неспроможність закрити всю машину. Наявність «торгової палатки» на башті танка скоріш за все психологічний трюк для надання впевненості екіпажу, ніж серйозна перепона та захист від атаки ракети.

Фото 4 – Танки Т-72Б3 з додатковим захистом зверху

Безпосередньо екран, яким прикрили башту Т-72Б3 жодним чином не захистить танк від знищення. Бойова частина ракети «Джавеліна» тандемна (оснащена двома боєголовками) з електронною затримкою детонації основного заряду, бронепробиваємість складає 800 мм броні. Перша боєголовка вражає динамічний захист, потім друга пробиває основний захист танка. Якщо припустити, що екран нейтралізує першу боєголовку, друга все одно знищить танк. Максимальний броньовий захист верхньої площини башти без врахування внутрішнього підбою складає лише 50 міліметрів. Хоча підбій завтовшки 35-55 мм, його еквівалент від кумулятивного струменю складає 6-9 мм (всього виходить 56-64). Тобто, спрацювавши на новому «фальш даху», довжини кумулятивного струменю вистачить, щоб пробити 64 мм основного захисту і спалити Т-72Б3. Не тільки «Джавеліну», звичайному РПГ-7 з будь-якою гранатою вистачить довжини кумулятивного струменю, щоб пробити всю цю надбудову і башту танка Т-72, якщо стріляти з верхніх поверхів будівель.

Залишається відкритим питанням, а чому ракета «Джавеліна» повинна влучити саме в башту танка? Після пострілу ракета набирає висоту 160 метрів і заходить на ціль з верхньої напівсфери приблизно під кутом 60 градусів. Керувати польотом ракети та спостерігати за ціллю оператору ПТРК не має необхідності. Завдання оператора виявити ціль, «сфотографувати» її та натиснути на спусковий гачок.

При атаці інфрачервоні головки самонаведення протитанкових ракет FGM-148E Javelin в першу чергу зреагують на ділянку моторно-трансмісійного відділення (МТВ) Т-72Б3. 1130 сильний дизельний двигун В-92С2Ф є чудовим джерелом інфрачервоного випромінювання. Влучання ракети гарантовано призведе до втрати рухомості танка а також пошкодженню перегородки між МТВ та бойовим відділенням з подальшою детонацією боєкомплекту та загибеллю екіпажа.

Навіть в тому випадку коли двигун танка не працював, й машина знаходиться в «охолодженому» стані але потрапить під приціл ракети «Джавеліна» шанси уникнути влучання та «вижити» мінімальні.

Сильною стороною американського ПТРК є те, що його застосування можливе в складних метеоумовах, при сильній задимленості та в нічний час. Також «Джавелін» здатен вести стрільбу по настильній траєкторії з дистанції від 65 метрів, що в свою чергу дає можливість знищувати ворожу техніку в умовах міста. В цьому режимі ракета влучає в лоб, або борт танка. Найбільш сильно захищена ділянка Т-72Б3 – це скули башти, вони мають еквівалент від «Джавеліна» – до 680 мм, що недостатньо. Решта ділянок – набагато слабше. Тобто танк Т-72Б3 пробивається ПТРК «FGM-148E Javelin» з любого ракурсу, в будь-яку ділянку! Не тільки Т-72Б3, а й більш нові Т-72Б3М та Т-90М «Прорив», тобто вся серійна бронетехніка РФ не захищає від ракет «Джавелін».

Вперше в бойових умовах ПТРК «Джавелін» були застосовані в 2003 році під час військової операції в Іраку. Американські спецназівці на перевалі Дебека, знищили іракську механізовану колону та більше сотні вояків, баз втрат зі своєї сторони. Спецназівці в своєму розпорядженні мали чотири ПТРК «Джавелін». За короткий проміжок часу було випущено 19 ракет, які знищили 2 танки, 8 бронетранспортерів та автомобілі. Стрільба велася з дистанції 2300 метрів і більше.

Зазначимо що, російські комплекси активного захисту (КАЗ) «Арена-М» та «Дрозд-2» (радянської розробки) здатні захищати танк від артилерійських снарядів та звичайних ПТРК які ведуть вогонь по настильній траєкторії з радіокомандним та лазерним наведенням. Натомість від ракет «Джавеліна» такі комплекси безпорадні. Але й вони досі серійно не встановлюються на російські танки.

Михайло Шевенко

Запис зроблено 14.02.2022 року.

  Олександр Дідур