АНОНС 12-ГО ПОЕТИЧНОГО КОНКУРСУ «УКРАЇНА – МІЙ ДІМ»
Друзі, раді оголосити початок прийому робіт на наш традиційний щорічний поетичний конкурс! Ми проведемо його вже дванадцятий раз. Цьогоріч голоси Авторів за кожну тему розділилися приблизно порівну, тому адміністрація вирішила довіритися…
В ЧОМУ СУТЬ…
Я вірші складаю, прості, нехороші, А муза чомусь просто вже допіка… Творю не за славу, творю не за гроші, Така вже от я, нерозумна така… А десь надо мною хтось дуже сміється, Показує…
ЗНОВУ
Знову ніч без сну, чому, – не знаю. Нерви, звичка, муза, або що… Я своі печалі поливаю Поетичним з римами дощем… То нічого, висплюсь до обіду, Семеро по лавках не сидять… На коні…
МОЯ УКРАІНА, КАЗКИ З ДИТИНСТВА (Поза конкурсом, але по темі)
Я не знаю іншоі краіни, В іншій я ніколи не була. Мами пісня із дитинства лине, З казки тоі, де колись жила. Там згубилась в лісі РУКАВИЧКА, Там ПАН КОЦЬКИЙ з лискою дружив.…
НЕ ЖАЛЕЮ… Переклад на укр. мову.
Сергій Есєнін *** Не жалею, не зову, не плачу, Всё пройдёт, как с белых яблонь дым. Увяданья золотом охваченный, Я не буду больше молодым. Ты теперь не так уж будешь биться, Сердце, тронутое…
НА КОНКУРС (долой анонимность!)
На тему нужную писать Довольно трудно, разумеется. Но конкурс надобно спасать, Талант в наявности имеется. Без ложной скромности скажу, Что рифма очень мне дается. И недругам я докажу, Что муза иногда смеется! Она…
Тайна пустой квартиры – 8
День промелькнул, как обычно, в мелких хозяйских хлопотах, а ближе к вечеру раздался звонок. На пороге стоял Дима Соболев с букетом красных роз и с продуктовым пакетом. – К Вам можно в гости?…
СОНЯЧНИЙ РАНОК
Сонячний ранок, вітрець Листя легенько тріпоче. Яблук достиглих багрець Радує серце та очі… Зблисне холодна роса На спориші біля хати… Жовтня яскрава краса, Як же тебе не кохати… Біля віконця павук Гойдалку робить…
ОСЕНЬ НЕ ВИНОВАТА
Время стремится все время куда-то, Время меняет сезоны, года… Осень, ну разве же ты виновата, В том, что бываешь плохой иногда?.. Разве же ты виновата, что ветры Бури приносят, приносят дожди? В том,…
Осень горя неутешного
Осень квёлая, ущербная, ты не то, что довоенные. Оттого – печаль безмерная, на душе она каверною. Теплишься свечой неверною, но не кончишься наверное, осень, многим став последнею. Сколь всего в тебе…
ТЕПЛИЙ ЖОВТЕНЬ
Мій теплий жовтень, я до тебе йшла по росах, Мене манили спілим яблуком сади. Верба привабила мене, простоволоса, Що біля річки нахилилась до води… Жовтіє листя, та подекуди червоним Чарує погляд ще густий,…
ПЛАЧ ЯРОСЛАВНЫ
Мне вчера сказали, Вася, Что погиб ты на Донбассе, За Россию, мать твою, И навек теперь в Раю, Так как помер ты героем! Никогда уже с тобою Мы не свидимся, Васёк, Дорогой…
Тайна пустой квартиры – 7
Утро поздней осени выдалось солнечным и теплым. Я не спешила покидать постель и решила понежиться под пуховым одеялом. Но в комнатную дверь постучали. – Наталья Петровна,- услышала я знакомый голос,- Вы проснулись?…
МИНАЮТЬ ДНІ…
… Минає день, минає ніч*, життя проходить. Найважливіша в ньому річ, мабуть, – любов. Та якось так, що з часом іноді, виходить, Що не стає іі, та не приходить знов. Безмежний…
Классическая осень
Сподобалось? Поділись! 8
ДЕНЬ, НІЧ, РАНОК…
Вже ніч набрала оберти, та йде, Мов потяг, до кінцевоі зупинки. Сирена, слава Богу, не гуде, Та тиша ходить навкруги навшпиньках… До ранку ще година. але вже Світає пізно, жовтень лиш надворі. Невже…
ПО ТРОПИНКЕ К ЛУНЕ
… Половина первого ночи, Не сомкнуть по-прежнему очи. Заколдован дом мой колдуньей, Королевство спит, – я не сплю… Уколола пальчик когда-то, И теперь я всем виновата. Спящим беспробудно – мешаю, Кровопийц все ночи…
ОТРЕЗОК ВРЕМЕНИ ДЛИННОЮ В ЖИЗНЬ
Четыре утра, я еще не спала. Мне короток день, ну, а ночь не мала. Мне думы уснуть до утра не дают, А утром давно соловьи не поют… Прошла моя молодость, старость пришла, А…
ПРИСВЯТА ПЕДАГОГУ
«Думай і сенси шукай! Так — не без помилок, Схибити, збитись, дитино, ніколи не бійся, В кожному іскра таланту закладена виссю, Ти — особистість...» — у пам'яті знову спливло.
Тайна пустой квартиры – 6
Наконец-то я услышала в мобильнике сонный голос мужчины: – Алло, я Вас слушаю… – Это Вас Любина беспокоит, которая труп нашла… – Гм, Вам это не приснилось? – Нет! И мне пришлось вкраце …
Про ВСЁ-ВСЁ НАТУРАЛЬНОЕ
Страдальцам-совкодрочерам: Из воспоминаний известного советского физика Сергея Лопатникова: “В 1975 году, я учился в аспирантуре, а летом подрабатывал журналистикой, замещая заведующего отделом физики и математики популярного в те годы журнала “Наука и жизнь”.…
