Літній епілог
Добавлено в закладки: 0
( Бабине Літо)
На деревах, попід тином
Вітер плута залюбки
Шовковисту павутину,
Що пускають павуки.
Відпалало, відгоріло,
Зчахло сонячне тепло.
Та ось знову потепліло —
Літо Бабине прийшло!
Так бува: що спалах має
Іскра в стигнучій золі
Перед тим, як помирає
В сірій спаленій імлі.
Так і літо спалахнуло
Хоч і осінь вже прийшла.
Наостанок не забуло
Дати радощі тепла.
Й розпускають павутину
Павучки в цю теплу мить,
Та не вийде літню днину
Павутиною зловить!



3 комментария
Nіkolya (МИКСЕР)
Настоянки із образностей у вірші як напиваєшся,
То наче Сам у паутині, чомусь, опиняєшся.
***
Бондаренко Николай
Nіkolya (МИКСЕР)