Юмористические стихи

у гаремі

Добавлено в закладки: 0

 

У султановім гаремі бунтують дружини,

Бо з палацу до гарему  заросла стежина.

Геть забув султан наложниць — молодих і гарних,

Не приносить подарунків, не веде до спальні.

Тож чому гарем  султана попав у немилість?

Вороги пішли війною чи нафта скінчилась?

Що б не стало з чоловіком — понос або свинка,

Чи банкрутство, чи похмілля, — а страждає жінка.

У султана й нафти повно, і золота вдосталь…

Інше лихо: вже прожив він років дев’яносто.

Не до любощів султану — дожити б до ранку!

По обіді старе тіло гріє він на ґанку.

Розпустити б цей гарем весь та й грітись на сонці!..

Так не можна: мусульмани здавна «многожонці».

Бо ганьба це на півсвіту,  якщо  у султана

Нема нафти і гарему, казни і імама.

Тяжко так султан зітхає: «Така моя доля…»

По обіді до гарему шкандиба поволі.

Та дружини не впізнали  мужа —  чоловіка:

«Що за дід до нас припхався? Він майже каліка!

Ми ж  веселі всі, здорові, молоді і гарні…

Кого ж вибере сьогодні, поведе до спальні?»

Дід сказав жінкам: «Ставайте всі в один рядочок.

Ви такі квітучі, гарні, як райський садочок!

Всі найкращі жінки —  в мене, хай заздрять султани!» —

І почав всіх цілувати сухими губами.

Яку в плече поцілує, а яку у щічку,

Одна ручку підставляє, а інша – сідничку.

Всіх обцілував аж двічі, ще й погладив кожну:

«Все, що можу, мої любі. Оце все, що можу».

 

 

 

Понравилось? Поделись!

6

Автор публикации

не в сети 5 лет

Мария Макрушина

871
Комментарии: 375Публикации: 40Регистрация: 15-09-2020
https://web24.com.ua/

14 комментариев

Напишите комментарий

Техподдержка сайта
This site is protected by reCAPTCHA and the Google Privacy Policy and Terms of Service apply.
Авторизация
*
*
Регистрация
*
*
*
Пароль не введен
*
Генерация пароля