Зірниця
Добавлено в закладки: 0
По мотивам власного «Кредо»:
Плавиться зірниця
І багато миль
Мчить, немов куниця,
Розтопляє біль.
Вітер скинув пути
І встромив свій ніж
Півночі отрути
Ребер моїх між,
А хробак дороги
Стелиться у даль…
Бог помер в пологах
І зітліла сталь.
Буде ворожити
В шатах голубих
Літо… та дожити
Вже не до снаги.
Знищують морози
Все до забуття.
Рвуть пащеку грози
Вовковим виттям.
Наче удовиця
Скиглить, плаче твердь.
Галасом синиця
Закликає смерть.
Вип’ю чарку меду
Під синиці зойк
І згадаю кредо,
Що залишив Цой:
Войовниче серце
Вимагає змін.
В коливаннях герців
Я встаю з колін.
Понравилось? Поделись!
Автор публикации
Комментарии: 345Публикации: 59Регистрация: 02-08-2020
https://web24.com.ua/
3 комментария
Серна
Цікавий вірш, Петре! Навіть карколомна інверсія
Півночі отрути
Ребер моїх між,
не зіпсувала враження. Скоріше, навпаки: підсилила.
І ще один момент: як вважаєш, «В шатах голубих» — «голубих» не русизм? В риму, звісно, лягає, але ж таки «блакитних»…
Втім, пробач, чіпляюся (у сенсі «придираюсь»).
Вірш сподобався!
Пётр Кравчина
Да, инверсия знатная. сам офигеваю от неё, но оставил именно потому, что есть в ней какой-то шарм. а что касается голубого, то вот пример от Владимира Сосюры: «Даль ясна і в голубому небі спокій», поэтому не думаю, что данное слово не применимо. но подумать можно.)))
Серна
Согласна, иногда неудобоваримые, казалось бы, сочетания слов обладают неким магнетизмом, который с точки зрения логики не объяснить. И тем не менее…
Что же касается «голубого»… Может быть, но я бы тоже подумала.