ЦАРІВНА
Добавлено в закладки: 0
ЗИМА – царівна синьоока
КРУЖЛЯЛА пізньої пори.
НАД світом линула до Бога,
ЗЕМЛЕЮ йшла до дітвори…
ПЛЕЛА химерні візерунки,
СНІЖИНКИ сіяла рясні,
У сни несла цяцьки-дарунки,
ВІНОК веселощів, пісні…
МЕНІ наснилась добра казка:
ВСМІХАЛАСЬ нищечком печаль,
І ніжна, надвечірня ласка
ЗОРЕЮ ясною у даль
ЛЕТІЛА… Янголом чарівним
НІЧ, повна світлих, дивних мрій,
НЕМОВ сама вона – царівна,
ТАНОК вела казковий свій…



7 комментариев
Светлана Мишина
Чарівно!!!
Серна
Дякую, Світлано. Сподіваюсь, Ви обидва віршика прочитали.
Светлана Мишина
Звичайно!
Серна
Чудово! Ще раз дякую за враження, Світлано. Я, признаюсь, також люблю цей вірш.
Светлана Мишина
Я взагалі полюбляю багатошаровість висловлень. Щоб, яки не читав, все одно був сенс. Як в Буквиці читаються буквиці.
Серна
Тоді, сподіваюсь, Вам і ось це сподобається:
https://pva.new/2020/06/01/utrennij-motiv/
Крайнюк Надежда (Софи)
Дуже гарно, витончено, загадково. дякую за вірші.