податок

Добавлено в закладки: 0

Зчинився в лісі шум і переляк:

Що цар Ведмідь введе податок з хутра.

А хто не зможе заплатить його ніяк,

То з того буде здерте з хутром  й шкура.

Справлять податок буде Їжачок,

Він був маленький, непомітний, тихий,

Такий собі нікчемний простачок,

Та зразу став колючий і великий.

Чому Їжак? Бо був Ведмедів кум,

Ще й однокласник Вовка — казначея,

А родичів цінують не за ум –

За те, що свій, хоч злодій і нікчема.

На тих податках розжирів Ведмідь,

Їжак і Вовк від нього не відстали.

Ведмедю став малий старий барліг —

Бобри три нових будувати стали.

Та поступово ліс цей спорожнів:

Зайці, куниці, білки і лисиці…

Зібрались всі, покликали бобрів ─

В чужі ліси із дому подалися.

Побачивши спустілі звірів хати,

Птахи злетілись на нараду, гомоніли:

—Не стало хутра — будуть пір’я драти…

І серед літа на зимівлю полетіли.

Хто там лишився? Змії, хробаки,

Комахи. Гусінь усе листя з’їла,

Все павутинням заснували павуки…

І ліс уже не той, і річка обміліла.

Лишився сам Ведмідь. А де ж Їжак І Вовк?

Втекли й вони – навіщо тут лишатись?

Казну свою закрили на замок –

А що, як доведеться повертатись?

Занудьгував Ведмідь, весь світ немилим став:

─ Що в мене за життя  – хоч з моста та у воду!

Вночі я навіть зовсім спати перестав.

Що я тепер за цар – володар без народу?!

Якщо ти в лісі цар – то думай про народ,

Щоб жив в своєму домі, не в чужому!

Напам’ять вивчи цей такий простий урок:

В  країні головний  ─  народ!  В  усьому!

Автор публикации

не в сети 5 лет

Мария Макрушина

871

Комментарии: 375Публикации: 40Регистрация: 15-09-2020