Цяцянками втішалася душа,..
Добавлено в закладки: 0
Цяцянками втішалася душа,
Сновидою блукала між світами,
Пливла життя бурхливими річками,
Веснянками квітчалась у віршах.
Її химерних мрій примарний шлях
То в прірву падав, то злітав в небесність,
Першочергова зверхність чи відвертість?..
Забитий вже передостанній цвях
Надії у одвірки сподівань,
Де намірів лякає благочестя,
Де вибору нема на перехрестях
Зневіри та безкрилості бажань.
Понравилось? Поделись!
Автор публикации
Комментарии: 1243Публикации: 108Регистрация: 25-05-2020
6 комментариев
АКВа
Дуже гарно, Надю.
Здалося, що це про мене написано.)))
Серна
Дякую, Аллочко, за прочитання та щире сприйняття.
Трохи, мабуть, про кожного з нас…
Крайнюк Надежда (Софи)
В цьому вірші й справді сказано про кожного з нас. Дякую.***
Рада зустрічі з Вами.
Чи можу поговорити наодинці?
Серна
Звісно, Надю. Для цього тут є чат (у власному кабінеті). Або, при бажанні, можете писати на пошту.
Дякую й Вам за враження та дружнє спілкування.
Крайнюк Надежда (Софи)
Дякую за пошту. Можете її прибрати. Я собі записала. Напишу Вам трохи пізніше. А за чат я й забула. Навчусь, напишу.
Серна
Домовились!