нісенітниця
Добавлено в закладки: 0
Плив оселедець у воді, очима кліпав,
Його картопля і буряк наздоганяв,
Держав за руку буханець черствого хліба.
Куди ріка ота текла – ніхто не знав.
Текла вона між купами цукерок,
А шоколадки спритно бігали між них
В своїх спідничках із яскравого паперу
І в чобітках з хрусткого печива. Малих
Родзинок у траві було чимало.
Там курка з качкою зібралися в кіно.
Родзинки курка у свій кошик назбирала:
« Згодяться, може. Хоч не знаю, що воно».
Я можу довго ще цього вірша писати,
У голові моїй геть тісно від думок.
Це з посмішкою треба всім читати.
А дехто вірші отак пише. Як пророк!
Понравилось? Поделись!
Автор публикации
Комментарии: 375Публикации: 40Регистрация: 15-09-2020
2 комментария
Бондаренко Николай
Казково-веселково! Гарний такий дитячий
віршик. Можна написати далі в такому ж
стилі і вийде цікава казка!
Мария Макрушина
Я написала цього вірша як сатиру на вірші Остапенко, Анонімуса та інших «великих» поетів, які повну нісенітницю видають за серйозні, розумні вірші. Ще й ображаються, коли критикують таку їхню творчість.
А щодо казки — гарна ідея, можна спробувати.
Дякую Миколо! Гарного вечора!