Сатирические стихи

Язик без мови

Добавлено в закладки: 0

Якось це дійство ще влітку було:
І в шльопанцях та в смішнім капелюсі,
Хлопець із міста приїхав в село
Щоб відпочить в дідуся і бабусі.

Звісно дідусь, не в покликанні — гід!
Та із онуком пройтися спочатку
Він захотів, щоб якраз на обід,
Був апетит у прямого нащадка.

Ось і прямують вони вздовж села.
Дід щось пояснює й водить рукою:
«Внучку, дивись: де майстерня була,
Зараз пивбар, що не знає спокою!»

І повз пивнушку торують маршрут.
Там засідає людей із десяток:
«С ракамі піво тє дядєнькі п’ют?» —
Діду питання промимрив нащадок.

Хоч і знайомі обличчя сільські,
Та розгубився дідусь на хвилинку:
«Ні, мій хороший, в них морди такі…
Навіть зимою святкують обжинки!»

Звісно мораль тут присутня така,
Хоч є змістовність в не гарному слові:
Хлопець «абщался», бо мав язика,
Та спілкувавсь не на дідовій мові!

Сюжет з анекдота.

 

Понравилось? Поделись!

2

Автор публикации

не в сети 1 месяц

Бондаренко Николай

5 563
Комментарии: 1887Публикации: 169Регистрация: 17-10-2020
https://web24.com.ua/

25 комментариев

Напишите комментарий

Техподдержка сайта
This site is protected by reCAPTCHA and the Google Privacy Policy and Terms of Service apply.
Авторизация
*
*
Регистрация
*
*
*
Пароль не введен
*
Генерация пароля