Эксоидальное

Добавлено в закладки: 0

Сірі очі — крихкий світ

ледь встигає за світанком,

дощ і розпач, трощить гвинт

на лахміття моря танго.

 

Чорні очі — спека дня,

сонце тане в океані,

поцілунки навмання,

як у першому коханні.

 

Очі сині — глибина

вабить зірку на заклання,

келих доброго вина,

танець білий мов востаннє.

 

Карі очі — ніжний спів,

степ від краю і до краю,

повз червоних прапорів

відчайдушна вовча зграя.

 

День захмарився і зник,

сивим сум фарбує скроні,

я довіку ваш боржник,

сині, сірі, карі, чорні…

 

На чотири сторони

світ розбитий перекрестям,

в мої любі кольори

розфарбований. Нарешті.

 

---

А вот и оригинал. К.Симонов

Серые глаза — рассвет,

Пароходная сирена,

Дождь, разлука, серый след

За винтом бегущей пены.

 

Черные глаза — жара,

В море сонных звёзд скольженье

И у борта до утра

Поцелуев отраженье.

 

Синие глаза — луна,

Вальса белое молчанье,

Ежедневная стена

Неизбежного прощанья.

 

Карие глаза — песок,

Осень, волчья степь, охота.

Скачка, вся на волосок

от паденья и полета.

 

Нет, я не судья для них,

Просто без суждений ложных

Я четырежды должник

Синих, серых, карих, чёрных.

 

Как четыре стороны

Одного того же света,

Я люблю, в том нет вины,

Все четыре этих цвета.