Пошук
Добавлено в закладки: 0
Я шукав у задумливих мріях,
Де, як птах поглядав з висоти —
Сам літав у безкрайніх надіях,
Відчуваючи біль самоти.
Не лякався і вітру довкола,
Що хотів зупинити політ:
Бо не впасти мені вже додолу —
На зневіри твердий моноліт!
І, як риба, шукав під водою
У холодній морській глибині.
Ще й запитано в мудрості мною,
Що сховалась в старій сивині:
Де ж вона в сподіваннях поділась —
Промайнула, як літнє тепло?
І чому все байдужістю вкрилось —
Що раніше привітним було?!
Ти розтала! Втопилась! Пропала!
Розчинила тебе далечінь!
Чи у прірву глибоку ти впала?
Чи полинула десь в височінь?
Покидає остання вже сила
Я шукаю тебе знов і знов:
Та розправ же ти ангельські крила,
Й до людей повертайся — любов!
Понравилось? Поделись!
Автор публикации
Комментарии: 1989Публикации: 171Регистрация: 17-10-2020
5 комментариев
Татьяна Рымарская
Повернеться любов, може бути,
Крізь терени свій шлях прокладе —
І шукати ТЕБЕ стане всюди!
Та чи тільки, одначе, знайде?..
ЧУДОВИЙ вірш, Миколо!
Бондаренко Николай
Дякую! Ще редагував текст. (чомусь таке постійно відбувається)
Можливо це не кінечний результат: назріває ще один катрен добавитись.
Дякую! Гарного настрою!
Татьяна Рымарская
Ой, а скільки разів я редагую тексти вже після того, як виставила! Мабуть с десяток разів, а то й більше. Бо ж недарма кажуть, що НЕМАЄ МЕЖИ ДОСКОНАЛОСТІ… )))
Крайнюк Надежда (Софи)
Не пропала вона, не втопилась,
Просто час ще її не прийшов.
Розгорнувши свої дужі крила,
Прилетить знов до тебе любов.
***Гарний вірш, хоч і зі смутком.
Бондаренко Николай
Дякую! Ще правлю текст, Навіяло наше сьогодення
яке негативно впливає на людські відносини.
Щасти Вам!