ЗИМОВИЙ РАНОК
Добавлено в закладки: 0
Зимовий тихий ранок за вікном…
Його чарівну тишу не порушу.
Хай снігом засипає все кругом,
Аби мою не запорошив душу.
Скло інеєм малює морозець,
А я милуюсь дивним білим балом,
Де у танку повільний вітерець
Прозорим ледве крутить опахалом.
Замріяна, біля вікна стою,
Чекаю на продовження вистави…
Схололу душу стомлену мою
Зігріє тепла філіжанка кави.
Тетяна Котельнік



7 комментариев
Крайнюк Надежда (Софи)
Гарний вірш. Лірично.
***Аби не запорошив мОю душу. У слові «мОю» неправильний наголос.
Краще так:Аби моЮ не запорошив душу.
Покровчанка
Щиро вдячна, Надіє, за допомогу! Буду виправлятись, якщо вийде, бо ще не обізнана з роботою сайту. Приємного Вам вечора!
Татьяна Рымарская
ЧУДОВО… Дякую за такий ТЕПЛИЙ, хоча й зимовий, вірш!
Покровчанка
Добре, якщо в зимовий час поезія зігріває наші серця. Зі святом Стрітення Господнього Вас! Вже весна не за горами…
Татьяна Рымарская
І Вас зі святом, Таню! Так, подих ВЕСНИ вже добре відчутно… Будемо сподіватися, що вона принесе нам не лише бажане тепло, але й такий довгоочікуваний МИР!
Бондаренко Николай
Романтичні рядки! Гарно!
Покровчанка
Дякую! Гарного вечора!