Пейзажная лирика

ВЕРБА

Добавлено в закладки: 0

 

 

Стара верба над річкою схилилась,

Полоще довгі коси у воді.

Чом давня, подруго, ти зажурилась?

Чим можу я зарадити біді?

Була колись лозинкою тонкою,

Пустила в берег річки корінці,

Живилася водою річковою

І пестилась до сонця промінців.

Із року в рік росла і розквітала,

Сережки одягала навесні.

У річці, як у дзеркалі, шукала

Небесні срібні зіроньки ясні.

Була розлучень і побачень свідком

І слухала освідчення слова…

Весни і літа обірвалась нитка —

Вже й пісню соловейко не співа.

Осіннє листя скинувши у воду,

Зажурена стоїш на самоті,

Чекаєш на весни чарівну вроду,

На теплі дні і ночі золоті…

 

Тетяна Котельнік

Понравилось? Поделись!

5

Автор публикации

не в сети 4 года

Покровчанка

188
«Скажи что-нибудь, чтоб я тебя увидел»
Сократ
Комментарии: 56Публикации: 15Регистрация: 10-02-2022

«Скажи что-нибудь, чтоб я тебя увидел» Сократ

https://web24.com.ua/

8 комментариев

Напишите комментарий

Техподдержка сайта
This site is protected by reCAPTCHA and the Google Privacy Policy and Terms of Service apply.
Авторизация
*
*
Регистрация
*
*
*
Пароль не введен
*
Генерация пароля