СІЧНЕВІ АКВАРЕЛІ (триптих)
Добавлено в закладки: 0
* * *
Лід в каналі світло-сірий
з білим візерунком,
що міцний, то я не вірю
водному пакунку.
Крука лапки ще тримає,
а мене навряд то.
Морозець щось затіває
на хрещенське свято.
* * *
Сніг весь зійшов, лиш поде́куди крига.
Поміж дерев є калюжі – озера.
Грається з нами січнева відлига,
Дійсність ховає у во́дяних геррах.
Навіть кущі перевернуті дригом,
Небо дзеркалить, зустрівши озера,
І горобці заливаються „сміхом”
В промінях сонечка – гіпнотизера.
* * *
Опівдні визирнуло сонце,
Прикмета – рання йде весна.
Але вітри – ті незнайомці
Вважають – буде затяжна.
Одразу вдарили морози,
Озера в парку лід скував.
В душі такі ж метаморфози,
Мороз і там запанував.



2 комментария
Лирина
Чудесный триптих! Картины зимы западают в память. Образность на высоте. Удач и дальше. С любовью.
ХИМЕРА
Спасибо, Маша, обнимаю. Доброго вечера!