МУЗА, ТИ ДЕ?..

Добавлено в закладки: 0

Вже злипаються з вечора очі,
Тільки спати ще рано, й — сиджу…
Тема проситься, звісно що, — ночі,
Я про ніч у вірші розкажу.

Ніч буває беззоряна, темна,
А буває, якраз — навпаки…
Та зашторена нинішня тема,
Лінь в вікно подивиться таки…

… Темно-темно… Мов… В чорта в світлиці!
От метафора, хай йому грець…
Муза, муза, не треба кривиться,
Сберігай до поета терпець.

А не хочешь, — іди собі з Богом,
До отих красномовних «вали»!..*
… Йой! Пішла, ледве тягнучі ноги…
Там ій вже накривають столи.

Обійдусь. Бо не кликала зроду
Неіснуючу музу оту…
Хай не знайде назад уже броду,
Дідько встане нехай на мосту!..

Може, висплюсь, нарешті, без неі,
Та до самого ранку якби…
А ще й думку у серці лілею,
Щоб собі хоч уйти без ганьби.

*Майже цитата одного майже поета.