«НЕ ВІДАЮТЬ»…
Добавлено в закладки: 0
Дякую, Боже! За те, що прокинулась вранці…
Дякую, Боже, за те, що живу, взагалі.
Ми, що гріха (хоч невільного), все ж таки бранці, —
Можемо жити на цій сотворенній землі…
Ти нас створив із любов’ю, та дав нам всю землю,
Ми ж, нерозумні, невдячні, безглузді «боги»*,
Злого послухавшись, через віки всі буремні,
Так і пливем, вщент поплутавши всі «береги»…
… Далі пливем… Голос розуму поодинокий
Глохне в юрбі, що вітає нового «царя».
Ставим хрести при дорогах розбитих високі,
Ділимо землю, та навіть на Марсі моря!..
Праведний Боже! Прости нам усі ці провини,
Бо без Закону і далі блукаємо ми.
Ти обіцяєш, що Злий та облудливий згине…
… Боже, молитву, за тих, хто «НЕВІДАЄ»*,
Прошу, прийми…
*Походить з книги «Буття» в Біблії, а саме з 3:5, де змій спокушає Єву, обіцяючи, що після того, як вона скуштує заборонений плід, її очі розкриються і вона «стане як боги, знаючи добро й зло».
*Ця фраза — цитата з Євангелія від Луки, де Ісус мовить: «Отче! Прости їх, бо не відають, що творять».



2 комментария
Саныч
Феня
Благодарю, Саныч.