ЛІТО У ВІДПУСТЦІ

Добавлено в закладки: 0

… Чомусь мені сумно… Погода, триклята погода!
Збирається дощ, а, можливо, нарешті вже й сніг?..
Звичайна в листопаді, звісно, така ж бо природа,
Звичайних сезонів перебіг звичайний добіг…

Зима змінить осінь. Така ж, як завжди, довжелезна!
Поки дочекаєшся хвойди отоі весни!..
Гуляє собі, розвесела, зваблива, нечесна…
То й що ій до днів наших куцих, холодних, сумних?..

… Я з’іхала з глузду, напевно, мені ви пробачте,
Осінні, зимові, холодні усі місяці…
Зварю собі кави, зігріюся трунком гарячим,
Та з’явиться колір троянди в блідому лиці…

Забула рум’яна десь там, де скінчилося літо,
Сховала у шафу одежу із шовку свою…
Дивлюсь у вікно, у надію із вовни одіта,
Та вірю, що літо в відпустці… поки що… в раю.