ЗИМОВІ СТЕЖКИ

Добавлено в закладки: 0

 ЗИМОВІ СТЕЖКИ 

 

Промети мені, Зимо, стежину в заметах 

Шлях долати нелегко — глибокі сніги.

Та якщо й не глибокі — блукати в тенетах

Я причин не знайду, щоб мені до снаги

 

Довго йти навмання через лід й кучугури,

Бачиш інші гостинцем ідуть до мети…

Й подаруй мені, Зимо, свої партитури,

Щоб співати змогла я в часи самоти…

 

Ті пісні милозвучні, народжені серцем —

Тихі, милі й прості, мов лляне полотно,

Що бринять невгамовно чистеньким джерельцем,

І заснуть не дають і холодять чоло.

 

Прорубай мені, Січню, в ріці ополонку,

Світлу, чисту й бездонну, як неба блакить,

Щоби змити могла я журби оболонку

Із душі, що з роками частіше щемить.

 

Проклади мені, Доле, до світла дорогу —

Хай же буде терниста — та все-таки путь…

Серед білих лісів чорну стежку убогу —

Бо ж не в овидах відстаней криється суть.

 

А у тому, чи гідно прийдемо до краю

Той єдиний, проторений вічністю шлях..

Проклади мені, Зимо, стежину, благаю,

Бо без неї зблукаю в промерзлих полях.

 

Грудень 2022 р.

©️ Канцедал Ольга Лелека 

#КанцедалОльгаЛелека