Білі сліди завірюхи
Добавлено в закладки: 0
Грудень. І снігу замети насіяло,
Чистого, як почуття у закоханих.
Білі сліди — то блукаю я мріями,
Спогад хурделить сніжинки сполохано.
Снігом до тебе тулюся,
Тану, торкаючись тіла.
Доторком серця — спокуса:
Ніжна, нестримна та біла.
Перетворюся на кригу,
Чи у відлизі проллюся,
Я і хуртеча, і тиха —
Тішся моїй завірюсі.
Позамітаю дороги до відступу,
Від сніговію думки забіліли всі.
Будем за руки кружляти над містом, бо
Дві хуртовини чуттєві зустрілися.
Снігом до тебе тулюся,
Тану, торкаючись тіла.
Доторком серця — спокуса:
Ніжна, нестримна та біла.
Перетворюся на кригу,
Чи у відлизі проллюся.
Я і хуртеча, і тиха —
Тішся моїй завірюсі.
Грудень, і рясно замети насіяло.
Снігу зима в цьому році не зрадила…
Білі сліди — все блукаємо мріями,
Вічно закохані у снігопади ми.
Снігом до тебе тулюся,
Тану, торкаючись тіла.
Доторком серця — спокуса:
Ніжна, нестримна та біла.
Перетворюся на кригу,
Чи у відлизі проллюся.
Я і хуртеча, і тиха —
Тішся моїй завірюсі.
Понравилось? Поделись!
Автор публикации
Комментарии: 200Публикации: 275Регистрация: 11-11-2025
