Квиток у дитинство
Добавлено в закладки: 0
Як хочеться в минуле нам зганяти!
Поріг бабусин спогади зберіг ті.
Мене, маленьку, тішать козенята –
Збираю миті щастя я по крихті…
Поміж берізок – дві вертляві кізки,
Дідусь мітлу надійну в двір ладнає.
Мене ж лишити вдома просто ні з ким.
Отож йому вести козину «зграю»…
Кульбаби чую солод аромату –
Весняний шарм, що змушує завмерти.
Квиток дитинства – маю я віддати:
Скінчився термін у абонемента…
Далеких днів яскравих не відняти:
Усі були щасливі – не похмурі.
Замекає з дитинства козенятко –
В тепло забуте спраглих нас занурить.
…Як хочеться квиток в дитинство взяти!



4 комментария
Светлана Мишина
У нас теж були козенята.
Вірш — дуже гарний!
Чайка
Дякую. Таке було дитинство…
Крайнюк Надежда (Софи)
Чудово!
Дякую за вірш-ностальгію.
Чайка