Всі, хто у змозі (присвячую сину — воїну ЗСУ)

Добавлено в закладки: 0

Всі, хто у змозі— стануть до строю,
Не за наказом, за правду і долю,
В жилах є мить козацького бою,
Кличе — за волю бути собою.

Перша вечеря — не вдома, без близьких,
Їли руками, картон замість миски —
Тихо сміялись з незручних тих днів,
Та вже тоді  серед них став своїм.

Ніч розляглась на дошкАх непривітних,
Сон неспокійний, як правда війни.
Був він коротким, без ковдр оксамитних,
Майже за крок до нової днини.

Форма вузька — ніби з плеч чужоземця,
Ляже незграбно, та хто так кроїв.
Та з кожним днем вона лине до серця,
Бо ти вростаєш в військові строї.

Перші шеренги — і крок неслухняний,
Згодом знаходимеш   дихання й ритм,
І вже не сам — ти в строю, невпізнаний,
Спільною силою будеш зігріт.

Лине присяга не просто словами,
Серце повторює гімн в унісон,
Людям на вірність і рідній державі,
Де кожен метр — це священний закон.

Твій перший постріл — не звична віддача,
Гуркіт від пострілу рве ніч — струну,
Та страхи підуть — лиш сила гаряча,
вчить пізнавати цю кляту війну.

Хлопці незнані — вже побратими,
Разом вже пройдено перший рубіж,
Вам не самотньо— ви стали єдині,
Вже ваш підрозділ —  загострений ніж.

Та буде страх перед першим завданням,
Стане вагомою тиша століть.
Згадуйте дім свій,  і зійде бажання,
Міцно стояти за рідних своїх.

Прийде той день — Перемога Велика,
Сонцем осяє малих і старих.
Воїни наші прийняли цей виклик —
Били поганців за край наш святий.

З присмаком втрат і гарячої крові,
Прямо до правди ваш марш-кидок,
Просто до миру до щастя й любові
Буде спрямований кожен ваш крок.

*Велика подяка Наталі «Хімері» за подолання труднощів у написі цього твору

Автор публикации

не в сети 1 день

Sergey

1 702

rhymer

Комментарии: 468Публикации: 213Регистрация: 21-10-2024