Плив оселедець у воді, очима кліпав, Його картопля і буряк наздоганяв, Держав за руку буханець черствого хліба. Куди ріка ота текла – ніхто не знав. Текла вона між купами цукерок, А шоколадки спритно бігали між них В своїх спідничках із яскравого паперу І в чобітках з хрусткого печива. Малих Родзинок у траві було чимало. Там курка з качкою зібралися в кіно. Родзинки курка у свій кошик назбирала: « Згодяться, може. Хоч не знаю, що воно». Я можу довго ще…