Світала соняхами ніч…
Добавлено в закладки: 0
Світала соняхами ніч…
Волошок синіми очима
Всміхався ранок навсібіч –
Раділо літо разом з ними.
А я раділа разом з ним –
Таким співочим, солов’їним,
Зеленим, свіжим, молодим,
В роси намистечку перлиннім.
Й блукалось затишно мені
Сріблястим вранішнім туманом,
Промінчик перший пломенів –
То починався мій світанок.
Ішла полями навмання,
Пісень співала безтурботних,
Зійшло знамення, чи знання,
Що липень буде неспекотним.
Отак і сталося. Дарма,
Воно й на краще, що без спеки,
Нехай у затінку дріма…
На луках паслися лелеки,
Шукали ящірок прудких,
Злітали в небо над ланами
І линули крізь час стрімкий
До зір чумацькими шляхами.
До сутінок – мов до зими,
День неосяжний, нескінченний,
Немає влади у пітьми
Над літом цим благословенним…
Понравилось? Поделись!
Автор публикации
Комментарии: 1243Публикации: 108Регистрация: 25-05-2020
https://web24.com.ua/
5 комментариев
Арина Дмитриева
Яка краса…
Нажаль, экса не буде, тому що такий рiвень укр. мови для мене недосяжний.
Надюша, це дуже! )))
Серна
Дякую за гарне враження, Арішо!
Хоча більшість віршів пишу російською, але й солов’їну люблю. На мові рядки виходять такі співочі та безмежні, як оті соняхові лани…
Крайнюк Надежда (Софи)
Надю, Ваша українська поезія дуже гарна, припала мені до душі. Дякую Вам. Бажаю успіхів!
Серна
Так вже склалося, що пишу на мові нечасто, але, як на мене, саме завдяки ліричності, співочості самої мови, і вірші українською виходять напрочуд мелодійними. Не лише мої, взагалі.
Якщо вже «зачепились» за мою україномовну поезію, тезко, пропоную Вам прочитати і свій улюблений вірш. Ось він:
https://pva.new/2020/07/13/bereginya/
ХИМЕРА
Как же красиво, Наленька! Замечательное стихо. Спасибо. Доброго мая!