ЖАЛІ
Добавлено в закладки: 0
Мені не жаль розвінчаних ілюзій,
Забутих мрій, нездійснених бажань,
Ні хвильки часу, згубленого в тузі,
Ні юності наївних сподівань…
Та жаль – нестерпно, слізно, до нестями,
До щему в безкінечності подій
Душі, яка блукає манівцями,
Пустелею сплюндрованих надій.
Вона іде, самотня до безкраю.
Чого шукає? Втіхи? Каяття?
А як летіла зоряним розмаєм!
Як марила любов’ю до життя!..
Була весела, щира, жартівлива,
Лебідкою пливла поміж озер…
Мов ріпаками виснажена нива,
Спустошена й зневірена тепер…
Понравилось? Поделись!
Автор публикации
Комментарии: 1243Публикации: 108Регистрация: 25-05-2020
https://web24.com.ua/
8 комментариев
Мария Макрушина
Журливий вірш. А якою гарною мовою написаний! Замилуєшся. Дуже сподобався.
Серна
Дякую за прочитання та враження, Маріє.
Знаєте, не так давно, років зо три тому, несподівано виявилось, що можу щось написати не лише російською, але й українською мовою також. Чесно кажучи, й сама була дещо здивована. От з тих пір періодично з’являються не лише стихи, а й вірші.)))
Татьяна Рымарская
ЧУДОВО, Надю… Як завжди! )
Серна
Дякую, Танюшо. На те вона й солов’їна, щоб гарно нею писалося-співалося…
Таню, а почитай, будь ласка, оце на дозвіллі. Мені здається, тобі сподобається:
https://pva.new/2020/08/19/peredosinn%d1%94/
Бондаренко Николай
Це ніби як образ людського сподівання сьогодення
яке втрачає віру на краще… так здалося
Щемні рядки
Серна
І знову дякую, Миколо.
Бачу, Ви «пішли» по моїм україномовним віршам. Сподіваюся Вас не розчарувати.
До речі, стала писати на мові досить, смію сподіватися, пристойно несподівано для самої себе, бо в повсякденному житті розмовляю переважно російською, або таким милим серцю полтавським суржиком.
Бондаренко Николай
Я теж розмовляю суржиком (Діпро(петро)вська обл.
До речі: є у мене віршик на цю тему
«язик без мови»
Думаю посміхнетеся
Серна
Сподіваюся, що так.
Подивлюся, Миколо.