роздуми …

Чи задумувався ти хоч коли-небудь чому ти тут саме на цій Землі, саме в цей час і саме в цьому місці? Якщо такі думки тебе турбують час від часу, тоді нам з тобою далі є що сказати один одному. Так, це буде діалог, а інакше немає сенсу написання даного тексту. Аналізуй, все що сподобається із прочитаного, думай, пізнавай себе і Світ, шукай інформацію і повір мені, хто шукає – той знаходить. Нічого нового не придумаєш, бо все, що було необхідно для існування цього світу, було створено ще до тебе. Сприймай це як гру зі своїми правилами й порядками. Видихай… я не нав’язую свої думки, я просто ділюся з тобою усим, що пережито, прожито і набуто. Отже, дуже часто у мене в голові одне просте запитаннячко: «Що взагалі відбувається???»

Світ не такий вже і добрий до людей, а може це люди не такі вже і добрі для Світу??? Нав’язані шаблони так прикіпають до нас, що ми в же й не помічаємо цієї нереальності. Є певні правила, устави, звички, моралі поведінки, таке собі поняття добра і зла, короче все живе згідно шаблону, який еволюційно сформувався для всіх. Одним словом – система. Ніби все налагоджено: живи, вмирай, головне не думай!!! А що робити тим, хто постійно думає, аналізує, копає, хто відчуває нутром, що цей Світ не простий і він не добрий?.. невже не сказано в Євангелії : « пізнайте істину і станете вільними», вільними!!! Це звернення як до рабів, правда? Рабів системи.

Люди завжди шукають волю, прагнуть здобути її понад усе. А що як ідеш хибним шляхом? Що як стаєш заручником системи й суспільства в цілому? Йдеш заздалегідь прописаним сценарієм, хтось називає це долею, звичайно так простіше, так закладено у нас у підсвідомості : все, що стається по волі Божій або ж по нашим вчинкам, так би мовити бумеранг або ж що сієш, те і пожинаєш і яка різниця чи в цьому житті чи в наступному??? Чіткого розуміння і відповіді немає. Є тільки або ж або… До речі, не можу не підмітити, що і тут вбачається два варіанти!!! Тобто добро і зло, правда і кривда, рай і ад і так далі. Тільки більше запитань …

А що як все надто просто і в цьому є певний замисел? Що як ми приходимо в цей світ тільки для того, щоб навчитися любити!!!! Любити тією Вселенською Любов’ю про яку постійно говорив Ісус, такий собі месседж для всього людства на всі віки. Любов, яка здатна творити життя, яка перемагає смерть, змінює людину на всіх планах, несе світло і надію, віру і впевненість, свободу і гідність. Здається так легко, а ні… це ціла наука і найчастіше всього життя не вистачає, і знову і знову реінкарнація і біжиш, мов той хом’ячок по колесу Сансари, згодом готуєшся до старту нового життя, а потім пам’ять блокується і ти знову по тим же граблям і по тому ж самому місці.

І що цікаво, кожен бодай раз у своєму житті замислювався, ловив у своїй голові думки, відчував, шукав, читав, аналізував і все… далі не йшло… Чому?