Втішний пиріг
Добавлено в закладки: 0
Друзі, не змогла не поділитися досвідом з власного життя. Роблю це саме для того, щоб донести до кожного як важливо бути толерантним, ввічливим, небайдужим до людей, до їхнього горя та переживання. На жаль, з власного досвіду знаю, що таке втрачати близьку й рідну людину, переживаючи втрату в перші дні ти занурюєшся у себе, у свій світ і цей зовнішній світ він начебто перестає існувати чи то набуває іншого значення: не такого вже й важливого для тебе, бо світ функціонує як і раніше, тільки ти і твоє життя абсолютно й кардинально змінилися… Ти не пам’ятаєш чи їв сьогодні, чи ні; начебто й живеш, дихаєш, рухаєшся, щось робиш але то всьо не то, й зовсім не так як було до цього. Намагаєшся швиденько забігати до під’їзду, щоб не доведи Боже когось зустріти, бо, на превеликий жаль, цікавість затьмарює людям розум і вони попри все намагаються дізнатися подробиці, посмакувати твоїм горем (навіть несвідомо) але така вже людська природа – все негативне ніби медом намазане. І от одного дня до нас постукали у двері. Скажу чесно, бажання відчиняти не було, набравшись сил, заспокоївшись, відчиняю – і яким же було моє здивування! На порозі стояла молода дівчина, наша сусідка і тримала в руках свіжоспечений ягідний пиріг; привітавшись, вона передала мені його зі словами – Це Вам «втішний» пиріг. Аромат був такий, що не передати!!! Це тепер я розумію, що то був аромат любові, проявленої турботи, краще аніж тисяча слів – таке безкорисне людське співчуття, таке доречне і таке цінне! Я досі дивуюся: така молода і така мудра людина.
І що Ви думаєте? Нам таки довелося поставити чайник на плиту, заварити чаю та врізати всім по шматочку пирога, ми зробили це з поваги до цієї людини, яка старалася для нас! Витратила свій час але так доречно з’явилася в нашому житті. Дякую тобі, Оксано, за «Втішний» пиріг!!!
Нехай ця реальна історія стане поштовхом до небайдужості всім нам. Давайте звертати увагу на оточуючих нас людей і неважливо в яких ми з ними відносинах, людяність ніхто ще не відміняв…
Понравилось? Поделись!
Автор публикации
Комментарии: 37Публикации: 37Регистрация: 17-08-2020
4 комментария
Ольга Стельмах
«Не хлебом одним БУДЕТ ЖИВ человек, но всяким словом, исходящим из уст Божиих».
Есть Слово Бога о воскресении мёртвых, и есть люди, которые этого не знают. Почему бы не утешить человека, сказав ему о воскрешении тех, кто ему так дорог в этом мире?
Не трудно испечь пирог, но «Слово Бога живо и действенно», не стоит закрывать дверь перед теми, кто это Слово пытается донести до людей.
Анна, все мы смертны, все в жизни теряем близких, но Бог вечен, и только ОН будет воскрешать. Верьте, и просите Бога, он не обманывает. Я верю, что все воскреснут, «праведные и неправедные», и это меня утешает больше всего. Всего вам доброго.
Анна Булах
Дякую, Олю) і Вам всього доброго))
Мария Макрушина
Через те, що стільки горя звалилося на нашу країну, змінилося і життя людей і взаємовідносини. Одні стали жорсткі та байдужі, а інші, навпаки, як оголений нерв, сприймають чужі біди, як свої. Навіть не знаю, кого більше.
Аню, Ви підняли дуже потрібну тему — тему співчуття та милосердя. Попри всі негаразди, люди повинні залишатися співчутливими та добрими.
Дякую за Ваш допис!
Анна Булах
Так, дійсно ця тема дуже важлива. Людина ділитсья зі світом тільки тим, чим вона наповнена, і не важливо в горі чи в радості перебуває. Якщо в серці немає любові — там панує порожнеча…
Дякую за сприйняття)