Я, селянин!
Добавлено в закладки: 0
Розкуйовдь же ти, вітре, волосся!
І розпатлай мені, як траву!
Розгортай, як достигле колосся:
Я живу! Я живу! Я живу!
Це повітря — на повні, щоб груди!
І цей дощ — щоб кругом все росло!
Солов’ї — щоб співали повсюди
І садочки, щоб квітло село!
Ось і сонце для того палає!
Ось і місяць, щоб всім відпочить!
Ось і небо усіх обіймає
І земля, щоб трудитись і жить!
І повсюди ростуть хай дерева.
Восени, дозрівають плоди
І хай людям настане перерва,
Як врожаї вберуть їх труди!
Бо це наша земля — доброплідна
І хто любить її — не один!
Хай ця назва для когось огидна,
А я гордий, що я — селянин!




5 комментариев
Покровчанка
Чудовий вірш, Миколо! Дуже гарно, з любов’ю про село…Браво!
Бондаренко Николай
Дякую! Всього найкращого!
Крайнюк Надежда (Софи)
Зараз мало хто пише про село, про працю селянина. У мене тех є вірш «Моє село»
Воно трішки вілрізняється від Вашого вірша. https://pva.new/2021/10/02/mo%d1%94-selo/
Ось такі незначні зауваження.
1. Розкуйовдь моє вітер волосся! ***Кличний відмінок — вітре.
2. Слово вітре треба виділити комами. Звернення.
3. Розпатлай, як зелену траву!*** У слові розпАтлай наголос падає на другий склад, а не на третій.
Бондаренко Николай
Дякую Вам за правки! Завжди радий Вашому «втручанню»
Там ще була одна незначна ритмічна помилка:
… моЄ вІтер волосся. Де повинні бути безударні наголоси
закрався — ударний. Але часто помічаю, що багато авторів
так і пишуть в трьох складових ритмах — тобто в проміжок між
ударними літерами, вставляють двохскладове слово. Звісно
при читанні це не дуже помітно, але все ж ритмічно неправильно.
Бондаренко Николай
Заходив на Ваш вірш — знайомий. Там вже є мій коментар.