НА ХРЕСТІ…
Добавлено в закладки: 0
Розтинають Україну на хресті
За любов, бо Злу не підкорилась.
Всі мовчать… Вона на самоті,
Мов у пеклі, у бою лишилась.
Вона вірує в Небесного Отця,
Мир і справедливість захищає.
Кривдою отруєні серця,
Зло в людині Правду розтинає.
Чорне зло глузує: «Хто ж спасе?
Де твій Бог, в якого віриш вперто?»
Але віра її в Бога – над усе,
Бо із нею не злякалась й смерті.
Віра зцілить, виведе з пітьми,
Силу дасть дійти до Перемоги!
Пройдемо випробування ми,
Душі і серця відкривши Богу!
Наближається жаданий мир!
Боже Слово Правди запалає!
Стрімко мчить подій та явищ вир,
Світ увесь від бруду очищає.
Гріх уже до людства прикипів,
В’ївся в шкіру, пронизав все тіло…
Війн та болю не Господь хотів.
Зло всю землю знищити хотіло.
Бог нас любить, бо усе створив,
Ми для Нього – найрідніші діти,
Він від нас взаємності хотів
І не мав у планах війн робити.
Волю нам з життям подарував
І дарунок свій не відбирає,
Щоб у серці кожен сам обрав,
З чим і з ким він бути побажає:
Він іде до Світла чи в пітьму?
Двері серця він кому відкриє?
Бога впустить він чи сатану,
Чи протистояти злу зуміє?
На питання «Де війни кінець?»
Люди в серці мають обирати –
Жити так, як наказав Отець,
Чи надалі в гру зі смертю грати.
Кожен обирає завжди сам,
Бо війна – це прояв нелюбові.
І не шліть прокльони небесам.
Якщо ви самі схотіли крові.
Про Христа кричали: «Розіпни!»
Він безвинний за усіх страждає!
Щоби більше не було війни,
Кожен хай в собі все зло здолає.
На питання «Де кінець війні?»
Відповідь у всіх – в душі глибинах.
Світло Боже запаліть в пітьмі,
Щоби знов розквітла Україна!
15.05.2022
надихнула картинка.



1 комментарий
Покровчанка
«Де кінець війни?…» Це питання для всіх українців найважливіше! Молимося за Україну, наших воїнів і віримо у нашу Перемогу!