Стихи

НЕСКОРЕНА

Добавлено в закладки: 0

Що ж наробили ви, рашисти кляті?!
Навіки вічні так себе зганьбить!
Так підло називатись словом «браття»
Й від заздрощів своїх, як Каїн, вбить.

Вас Ненька завжди смачно годувала,
Привітно зустрічала у гостях…
Напевно, вам гостинності замало,
Хотіли мати Неньку в кріпаках.

Хотіли, щоб схилилася додолу,
Від гідності своєї відреклась
І щоб забула солов’їну мову,
Щоб москалям без опору здалась?!

Так знаєте мій норов поганенько…
«Потерпить» — ви гадали як завжди?
Прийшли з війною до Вкраїни Неньки,
Накоївши страшенної біди!

Але в душі у мене дух козачий,
Я — вільна, і свого я не віддам!
Ніколи у житті я не пробачу
Всі ті жахи, що ви творили нам!

До вас в служниці я не захотіла.
Гадали захопити силоміць?!
Як друга ваша армія тремтіла,
Коли відчула всю козацьку міць!

Ніколи Україна не скориться,
Ніколи на коліна не впаде,
Із попелу зуміє відродиться,
Ще краще, ніж раніше, розцвіте!

А ви, прокляті виродки єхидни,
Відмічені печаткою ганьби,
За злочини усій Землі огидні!
Ви, як були завжди, і є раби…

04.01.2023
Автор Мішина Світл

Поделиться

Понравилось? Поделись!

4

Автор публикации

не в сети 1 месяц

Светлана Мишина

4 917
Комментарии: 1866Публикации: 569Регистрация: 04-06-2020
https://web24.com.ua/

6 комментариев

Напишите комментарий

Техподдержка сайта
This site is protected by reCAPTCHA and the Google Privacy Policy and Terms of Service apply.
Авторизация
*
*
Регистрация
*
*
*
Пароль не введен
*
Генерация пароля