Каяття

Не сміюсь, не плачу і не каюсь!

Каяття — це буде не для всіх.

Хай, як той листок на вітрі маюсь,

Та удача прийде на поріг!

Прийде, прийде: ще щось знову буде!

Віра, як той Фенікс ожива.

Холод спонукання не застуде:

Виросте надій моїх трава!

Виросте і сад зазеленіє,

Ще поспіють мрій моїх плоди.

В небі сірім, сонце заясніє,

Як метал, що вилився з руди.

І тоді я Господу покаюсь,

Й на страшний піду тоді я суд.

Від гріхів своїх не відцураюсь:

Ось вони — в душі чорнющий бруд!