СТАВНИ
Добавлено в закладки: 0
В мире том, где окна со ставнями,
И беленный известью дом,
Я на память детство оставила,
Не жалея вовсе о том…
В детстве мы желаем стать взрослыми,
Годы торопя без тревог.
И они беспечною поступью
Прошагают много дорог.
Что тебе тогда и не снились,
Даже в самом страшном из снов…
… Но давно уж ставни закрылись,
Где беленный известью дом.



1 комментарий
Крайнюк Надежда (Софи)
Сумний ностальгічний вірш. ***У нашому старому будинку теж були віконниці. Новий будинок
Сподобалося!
вже був без них.
***Ніколи б не могла подумати, що ці віконниці можуть підштовнути до написання такого вірша.
Дякую.