СТАВНИ
Добавлено в закладки: 0
В мире том, где окна со ставнями,
И беленный известью дом,
Я на память детство оставила,
Не жалея вовсе о том…
В детстве мы желаем стать взрослыми,
Годы торопя без тревог.
И они беспечною поступью
Прошагают много дорог.
Что тебе тогда и не снились,
Даже в самом страшном из снов…
… Но давно уж ставни закрылись,
Где беленный известью дом.



3 комментария
Крайнюк Надежда (Софи)
Сумний ностальгічний вірш. ***У нашому старому будинку теж були віконниці. Новий будинок
Сподобалося!
вже був без них.
***Ніколи б не могла подумати, що ці віконниці можуть підштовнути до написання такого вірша.
Дякую.
Феня
Дякую, Надю, за розуміння. Не знаю, чи ще десь зараз є такі от ставні, або віконниці, як ви кажете. Тоді в дуже старих будинках в нас у містечку вони ще були. Переважно, в еврейських будинках. Наше місто колись було населене евреями, не пам’ятаю в проц. відношенні, але точно більше половини від усього люду було… Зосталося дуже мало, коли повиізжали на «историческую родину». Як сусіди, були добрі, що казати…
Крайнюк Надежда (Софи)
В нашому селищі таких віконниць немає, а от в Чугуєві є. І на моїй
малій батьківщині теж немає віконниць.