ФАРБИ НЕБА
Добавлено в закладки: 0
В дитинстві, я пригадую це точно,
Похмуре небо дуже не любила…
Але ці вподобання остаточно
Війна у двадцять другому змінила…
Тепер для мене зовсім несуттєво,
Чи хмари, чи блакить над головою,
Чи грім, чи дощ… Аби не смерть миттєва,
Яка прийшла у небо із війною…
Коли дивитись в небо стало страшно,
Коли снаряди ллються, наче злива,
Коли боїшся за своїх домашніх
І віриш тільки у Господнє диво…
Я хочу, щоби МИРНИМ небо стало!
Щоб знов усі могли життю радіти!
Щоб дощ, веселка, і птахи літали…
Щоб просто МИР… І щоб сміялись діти…
Верніть безпечне небо, я благаю!
Щоб тільки зорі падали додолу!
Я на одну бажання загадаю —
Хай всі живими вéрнуться додому!
Хоч буде сірим небо, може, й синім,
Безхмарним чи похмурим — неважливо…
Хай тільки наше небо стане МИРНИМ!
Цього достатньо, щоби жить щаслúво!
13.08.2023
Автор Мішина Світлана



1 комментарий
Татьяна Рымарская
Ох, если бы можно было вот так просто! Загадал желание — и войне конец… и все живы-здоровы… Но стих ХОРОШИЙ.
Я желанье попыталась
Загадать заветное…
Но звезда та оказалась
Вражеской ракетою!