Стихи

Таблетка от тоски

Добавлено в закладки: 1

Писать стихи не стало панацеей,
А лишь таблеткой лёгкой от тоски,
Спасительной лирической идеей
Как дальше жить невзгодам вопреки.

Чтоб память заглушить о пережитом,
Заняв стихосложением  свой ум,
Забыть, что радость стала дефицитом
В плену у постоянных горьких дум.

И чтобы облегчить на время душу
От непосильной ноши бытия,
Корявость строчек я своих утюжу,
Тоске зелёной противостоя…

Понравилось? Поделись!

14

Автор публикации

не в сети 2 месяца

НеФея

1 878
Комментарии: 652Публикации: 190Регистрация: 08-11-2020
https://web24.com.ua/

14 комментариев

  • 3

    Светлана Мишина

    Теж живу енергією, яку отримуючи від творчості. Хотіла пошукати тут вірш про це і не знайшла. Бачу, що він тут ще був мною опублікований. Хоча він написаний ще минулого року.

    ТВОРІТЬ З ЛЮБОВ’Ю!

    Раніше уявити не могла,
    Що стану лиш поезією жити,
    Шукати буду, начебто бджола,
    Натхнення всюди, як духмяні квіти.

    Нектар віршів наповнює мене,
    Наснаги дасть, щоб здійснювати мрії,
    Печальні дýми й смуток прожене,
    Укріплюючи віру та надію…

    День будь-який без творчості — сумнúй…
    А я на повну силу жити хочу!
    Давно на серці вузол був міцний,
    Що боляче затиснув жилу творчу.

    Новúми візерунками сплету
    Мрій та фантазій хроніки казкові…
    Щоб в темряві не втратити мету,
    У серці хай горить вогонь любові.

    Для цього треба вірити і все,
    Довірі нашій Всесвіт відізветься!
    Я точно знаю — тих Господь спасе,
    Хто з вірою Йому відкриє серце.

    Того, хто в повній темряві світив,
    Вогнем життя підсилював надію,
    Хто страху підкоритись не схотів
    І встóяв у життєвих буревіях.

    Хто зміг тепло душевне зберегти,
    А вітрy долі підставляв вітрила,
    Хто вперто йшов до власної мети,
    Хоч з ніг збивало і ламáло крила.

    Спрадáвна так призначено було —
    Ті, хто літав, про небо не забудуть!
    Загоїться поранене крило,
    І знов-таки вони літати будуть.

    Нам щастя подаровано Творцем —
    Життя на цій землі людьми прожити.
    Хай Божа Творчість буде нам взірцем —
    Навчитися з любов’ю все творити!

    08.10.2024
    Автор Мішина Світлана

  • 2

    Евгений Федор

    Стихи писать полезно, мне поверьте,
    Я не поэт, мои стихи лишь сор,
    И в жизни сумасшедшей круговерти
    Пишу я в стиле с именем хардкор.
    И не везёт мне часто в деле этом,
    Чужие рифмы я зато люблю,
    Тоскою вся заполнена планета,
    Но я людей стихом ошеломлю.
    Не бойтесь помнить разное, не надо,
    Наш мозг себя умеет защищать,
    Носите Серджо Росси, Гучи, Прада,
    Лишь важное не стоит забывать…….

Напишите комментарий

Техподдержка сайта
This site is protected by reCAPTCHA and the Google Privacy Policy and Terms of Service apply.
Авторизация
*
*
Регистрация
*
*
*
Пароль не введен
*
Генерация пароля