Вечірня…
Добавлено в закладки: 0
В оселі тихо, вечір добрий на току.
Легенький дощик припустився у садку.
Йде місяць травень. Після довгоі зими
Разом з весною оживаємо і ми.
Перецвіли вже абрикоси, вишні — теж.
Та щедрість Божа до людей не має меж.
Вже квітнуть яблуні та сливи, та грушки,
Дай, Боже, ситі будуть люди та пташки.
На жаль, не кожний Божу мудрість пізнає.
На жаль, багато невдоволених ще є…
Невдячних, хтивих, горделивих та дурних!
… Прости ім, Боже, та позбав усяких лих…
Бо так радіє з цього ворог твій лихий,
З його вини пізнало людство всі гріхи.
Прости ім, Боже, бо осліплені й глухі…
Прости нас, Боже, що буваєм ми лихі…
Нехай же прийде Царство Боже до людей!
Де будуть вільні — і араб і іудей…
Перекують там зброю всю на лемехи…
Та згинуть «ті, хто гублять землю», — всі лихі.


