Прощаю
Добавлено в закладки: 0
Німа душа.
Ні болю, ні образ,
Дощ замивав
Сліди.. Не змив же, ні.
Чуття мішав
І порожнечу фраз…
Прощала Вам,
Ви, мабуть, теж мені.
Звичайний день,
Між суму сірих мряк.
На тлі калюж —
Минулого листи.
Шукати де
Загублене? І як
Своє «люблю»
Тепер Вам довести…
Не ідеал,
Сичать краплини: «Ще б…»
В сльоті нічній —
Дим від вогню й зола.
Півсотні жал
Впивалися дощем:
Простіть мені,
Я ж не тримаю зла..



2 комментария
Крайнюк Надежда (Софи)
Тільки сильні люди просять пробачення. І тільки мудрі і сильні прощають.
Вірш чудовий про вічне, про любов.
Чайка
Щиро Вам дякую.