О, мальво, мальво…
Добавлено в закладки: 0
Здається, не зима мете байдужа,
з минулого пелюсток намело:
Замріялись під тином білі ружі,
І виринає мрій моїх село…
Рожеві мальви тягнуться до світла,
З цебра – гінкі красуні напою.. .
там чорнобривці усміхом розквітлим,
нагадують про молодість мою.
О, мальво, мальво, квітко України.
Ти змилосердься, не даруй печаль.
Летять літа, мов зграя журавлина
Журою серця і красою тихих мальв.
Хай засніжить від років пережитих,
Та грає квітка все гінким стеблом.
У теплий спомин кличе наше літо,
Як наче і зими в нас не було…
Із мальвами лишуся наодинці,
Красу їх пишну з молоду люблю.
І крізь солодкий лоскіт чорнобривців,
Згадаю знову молодість свою…



3 комментария
Крайнюк Надежда (Софи)
І текст, і пісня чудові!
Супер!!! Дякую!
Чайка
Щиросердно дякуємо разом з автором музчної композиції за увагу!
Крайнюк Надежда (Софи)
Бажаю і надалі творчих успіхів!