Скліють яблука
Добавлено в закладки: 0
Яблука скліють. Мороз давить сутіні.
Сад рукави простягає до Господа:
То ж завели управителі ось куди.
Діти в окопах рятують майбутнє нам.
Скиглення дике сирен, люті вибухи,
Збризнуло сніг – та, на жаль, не калиною.
Душі невинні до неба полинули,
Пусткою сад, що для миру ти викохав.
Крові та болю сьогодні не доста всім?
Смерті людей ще когось можуть вабити?
Рветься життя – замороженим яблуком,
Сад рукави простягає до Господа.
(Надихнула картина українського художника Ігоря Роп’яника)



1 комментарий
Крайнюк Надежда (Софи)
Сумна, дуже болюча правда.
Дякую за вірш.