Духовная поэзия

БОРГ

Добавлено в закладки: 0

Велич творіння береться щоразу на кпини.
Грішні сміються, шуткують над Богом богів.
Ми не насіння, ми порох, сухе ми лушпиння,
Човник без дна в океані, що без берегів…

Серце зупиниться вмить, та не встигнеш і охнуть,
Як захолонуть і руки твоі і уста… 
Буйні вітри над руінами древніми глохнуть, 
Не збережеться під сонцем уся красота,

Що іі люди віками шукали, плекали, 
Сосни валили та тисячолітні дуби… 
Дуба зваливши, від хворі страшноі вмирали,
Навіть на протязі лише одноі доби!..

… Тягнуться війни, криваво сполохують карти,
Люди людей убивають, і кажуть: «Де Бог»?..
З Бога сміються, вважаючи вдалими жарти,
Взайми беручи життя, — не вертаючи  борг.

Понравилось? Поделись!

0

Автор публикации

не в сети 3 часа

Феня

3 465
Комментарии: 1059Публикации: 1342Регистрация: 28-04-2025
https://web24.com.ua/

Напишите комментарий

Техподдержка сайта
This site is protected by reCAPTCHA and the Google Privacy Policy and Terms of Service apply.
Авторизация
*
*
Регистрация
*
*
*
Пароль не введен
*
Генерация пароля