ПЕРЕХÓДИ
Добавлено в закладки: 0
ПЕРЕХÓДИ
Дорога між дощів, стежина в непогоду,
Відчинене вікно у потойбічний світ.
Осиплий від завій, сумну, прощальну оду
Співає вітруган. Й набряклий стиглий глід
Сльозою закровить на листі вже востаннє.
А ягід кармазин, змальований на тлі
Вологих килимíв, очікує благально
Від Осені тепла на втомленій землі.
Втікає пелена посúвіла за обрій,
І майже наздогнав, насправді ж не ввійшов.
А Листопад попер кудись свій лâнтух мокрий,
Поквапливий такий, куди спішиш, Агов!?
Зі мжичкою бреду туди, де край лелечий,
Туди де перехід від літепла в сніги.
Й накинути вже час пухнастий светр на плечі,
А там глінтвейн п’янкий зварити до снаги.
Зіщулилось усе, принишкло, хоч не стужа.
Вона блукає там, де Піп Іван-гора.
І ронить в сухостій нектар остання груша,
І меркне далечінь, і спатоньки пора…



2 комментария
Чайка
Саныч