Антарктики
Добавлено в закладки: 0
Який вантаж ти несеш на своїх плечах?
Які порти приймали до себе на пристань?
Душа на протязі, на яких вітрах,
покрилася інеєм? — напевно північних.
Скільки долонь терли ріки з твоїх очей,
скільки тобою ж загублено доль?
Скільки разів титанічні зусилля
ти множила просто на нуль?
Мої листи не доходили звісно:
губились поштові голуби серед твоїх Антарктик.
Ти принесла з собою в оберемку зими,
а я все шукав у тобі екватор.
Я грів тобі руки, ти мовчки дивилась
На сніг, що лягав між нами стіною.
І літо минало, не ставши літом,
Залишився поруч, однак, так і не став собою.


