Чому плачеш?
Добавлено в закладки: 0
«Взрослый» Новый год — это когда знаешь, что Дед Мороз не настоящий, но надеешься, что Снегурочка ещё придёт.
***
Прочитала і згадала таке. Дівчинка-шестикласниця прийшла до своєї мами вся в сльозах.
— Чому плачеш? – питає її мама.
— З мене дівчата сміються. Кажуть: — Ти що, і досі віриш у Діда Мороза і Снігурочку? Ніякого Діда Мороза і Снігурочки немає! Дурочка! Вони тебе обманюють, а ти їм віриш. Мамо, скажи мені чесно, є Дід Мороз і Снігурочка, чи їх немає? – а сама плаче гіркими слізьми.
— Ну звісно є, — каже мама. Заспокойся. Це вони так кажуть, бо злі, і до них Дід Мороз не приходить. А до тебе він приходить щороку. Тільки йому жалко тебе будити, бо коли він заходить з подарунками до нас в дім, ти вже спиш.
***Мамі дуже хотілося зберегти казку для своєї дитини.
І вже дівчинка виросла, вже знає про те, що Дід Мороз не справжній, але казку про Діда Мороза і Снігурочку продовжує для своєї маленької донечки. Дивно… Казка продовжує жити.
Картинка з інтернету



11 комментариев
Слава Кащенко
Нiчого не знаю, к нашим дiтям ходили справжни гномiки, по эстоньскi päkapikkud. Оставляли подарункi в панчохах. Весь грудень. Muidu ei saa, nad peavad ju. See on nenede kohustus. Lapsed on ammu suured, aga päkapikkud ikka käviad. Mõnikord… Как быстро они выросли…
Крайнюк Надежда (Софи)
Дякую, Славо, за відгук і за українську мову.
Не всі українці знають, що таке панчохи.:-) А ще є таке слово — «шкарпетки» («носки» російською мовою). ***Ну а ельфи продовжують ходити, мабуть, тому що замість дітей залишились старенькі батьки. Є така поговірка: «старе, що мале».
У нас уже така традиція закріпилась. Замість Діда Мороза подарунки дітям під ялинку кладуть самі батьки.
З прийдешнім Новим 2026 роком! Бажаю щастя. добра, МИРУ!
Слава Кащенко
Дякую, Надiя! Про панчохи узнал случайно, увидев обложку украинского перевода известной шведской книжки «Пiпi Довга Панчоха». Про шкарпетки не знал, теперь буду знать. Интересно сопоставлять одно и то же слово на известных языках… Откуда я знаю слово «капелюх» — не могу вспомнить, но это шляпа…
Вам и всему сообществу ПВА мои поздравления с Новым Годом, надеемся на окончание войны…
Крайнюк Надежда (Софи)
Дякую, Славо, за побажання.
Так, є така дуже популярна книжечка «Пеппі Довга Панчоха» («Пеппи Длинный Чулок»).
У Вас гарні успіхи у вивченні української мови. Це чудово!
І Вам бажаю усіляких гараздів і міцного здоров’я! З Новим 2026 роком!
Дякую за привітання з Новим роком. Сподіваюся, як і всі українці, на закінчення війни. МИРУ нам усім!
Крайнюк Надежда (Софи)
Дякую, пане Володимире, за вподобайку.
Вітаю з прийдешнім Новим 2026 роком! Бажаю щастя, добра, МИРУ!
Крайнюк Надежда (Софи)
Дякую, Саничу, за вподобайку!
Вітаю з прийдешнім Новим 2026 роком! Бажаю щастя, МИРУ!
Крайнюк Надежда (Софи)
Дякую, пані Олю, за вподобайку!
***Вітаю з прийдешнім Новим 2026 роком.
Бажаю щастя в новому році, здоров’я, удачі, творчих успіхів, добра і МИРУ!
Чайка
З Новим роком, пані Надіє! Нехай у нашому житті буде завжди місце доброму диву.. Миру, добра, здоров’я, натхнення. З повагою до Вас, Марина.
Крайнюк Надежда (Софи)
Дякую, пані Мариночко, за відгук і побажання! Добре диво має особливе значення в спілкуванні і роботі дорослих з дітьми. Одного разу я зустріла на автостанції родича, троюрідного дядька. Мені тоді було 13 років. Він запитав, куди це я їду. А їхала я додому після занять в районній художній школі. Автобуса ще не було. Дядько наказав мені нікуди не відходити. А сам пішов до крамниці. Невдовзі я побачила його з великим паперовим кульком у руках.
— Тримай! Це тобі гостинець. Привіт мамі.
Я подякувала йому і запам’ятала це на все життя.
***І я вітаю Вас з Новим 2026 роком, красивим, щедрим на сніг роком вогняного коня!
Бажаю міцного здоров’я (а це найважливіше!), удачі, натхнення і творчих успіхів, МИРУ!
Обіймаю!
З повагою до Вас, Надія.
Лирина
Дякую за публікацію. Глибоко та дуже зворушливо.
З Новим роком Вас — миру, здоров’я, натхнення.
Крайнюк Надежда (Софи)
Дуже дякую, пані Маріє, за приємний відгук.
І я вітаю Вас з Новим 2026 роком!
Бажаю міцного здоров’я, добра, творчих успіхів, МИРУ!