КОХАННЯ ТА БОРЩ

Моє кохання вдосвіта прилізло,
А я готова зовсім не була… 
Моє люстерко з переляку трісло,
Коли його я в рученьки взяла.

Я макіяж наводила ретельно,
Помади десь з півтюбика пішло.
Вчепила віі… Та взяла пательню!
Бо мій коханий — ще оте мурло!..

Та все ж таки борщу йому нагріла,
Бо борщ для перемирення — святе.
А далі все у пристрасті горіло,
Були там «кама», «сутра», карате…

Була б любов, а інше — то не горе,
Все інше — перемелеться й мине… 
Він по коліна перейде і море,
Та перетягне на собі й мене.