Вихори мрій заповітних

Добавлено в закладки: 0

Вихори мрії стрімкі, заповітні,

Ллють сніговієм, аж світу не видно.

Рими з них візьмеш, загусклі з морозу,

Для оптимізму — Читач світла просить…

 

Сиплю добро я в ронделі й сонети,

Хочу, щоб зброя пропала з планети.

Вірю в дива! І у році Новому

Гість побуває омріяний вдома.

 

Кінь б’є копитом у прагненні щирім:

Світу пожити б у правді та мирі.

Усмішок теплих та радості з праці,

Прийде до тебе любов хай читацька.

 

Миру, натхнення, поваги людської,

Долі щодень, йти твердою ходою.

Творчості злету! Здоров’я в додачу!

Зичу поетам й тобі, мій Читачу!