Лишайся з Гердою

Добавлено в закладки: 0

Хай виллється смуток сльозиною тихою,
Стече наболіле, що тисне лещатами.
Спить серце твоє під байдужою кригою,
Невже я додому самотня рушатиму?

Забрати палкі почуття — владний план її,
В розкошах життя на льоду пишеш «Вічність» ти,
У клітці коштовній живеш, у Лапландії,
І з шаною кажеш ій: «Ваша Величносте»…

Озветься до мене сльозами пролитими
Відлуння: «Замерзлому — вік не розтанути».
Вона — зі зловтіхою землю сніжитиме,
Навіки вдягла ж бо на тебе кайдани ті!

Я ж посеред бурі страшної, січневої,
Терплячою буду, рішучою, впертою,
За серце твоє на двобій з Королевою
Виходжу. І виграю. Будь тільки з Гердою…