Порожнім їхав рейсовий автобус

Добавлено в закладки: 0

Здається, вечір одягнув жалобу –

Тонув у морі відчаю та сліз.

Порожнім їхав рейсовий автобус.

Сумну самотність у нікуди віз.

 

Із ранку не заладилось сьогодні.

Червоні очі – сльози? Недосип?

Роботи на дорогах йдуть ремонтні,

Ще й дощ немилосердно моросив.

 

Вибоїни… трясло, зривало болем..

Але душа була чомусь глуха.

Маршрут відвозив світле й несхололе,

Від того, хто насправді не кохав.

 

Дивились очі із небес скорботні –

Лилися з неба справжні ручаї.

Зіщулилась ображена самотність,

То просто день не склався… не її.

 

Промерзла, і морозить у суглобах,

(Рука Господня гірше відвела!)

Порожнім їхав рейсовий автобус,

Віз одиноке серце до тепла…