Магнолія

Добавлено в закладки: 0

Франція… Рожевістю зайнялась магнолія,
І пірнуло сонечко у басейн з небес.
Потопаю в зелені… й ніби мимоволі я,
Згадую Лиман я свій, а душа – шкребе…

Друзі – повні мудрості, лагідні та людяні,
В спокої та чемності, щоб допомогти.
Доброти французької ми вже не забудемо,
Ніби промінь сонячний серед гіркоти.

Скільки розуміння в вас! Світло й допомога Ви!
Харків’янкам сонечком стали серед мли.
Всі слова подяки вам і звичайно, Богові,
Щоб серця-магнолії у красі цвіли!

Думаю, сьогодні – сказано доволі вже,
У велике свято бачить Бог з небес:
В українськім серденьку прийнялась магнолія,
Товариська Франціє, любимо тебе!